FacebookYouTubeПідписатися на RSS

Довідка

з реалізації Концепції «Нова українська школа» у Вишнівському академічному ліцеї «Основа»

Ключова реформа Міністерства освіти і науки України – це нова українська школа. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається, в деякій мірі зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки України робить усе, аби вони були невідворотними.

Новий Державний стандарт початкової освіти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. за № 87. Вступив у дію для учнів початкової школи з 01 вересня 2018 року.

Держстандарт в умовах нової української школи визначає:

- вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (розроблено базовий навчальних план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання; з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини; для спеціальних закладів /класів/ загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами; для спеціальних закладів /класів/ загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини - 4 варіанти);

- форму державної атестації (проводиться у формі контрольних робіт з метою проведення моніторингу якості освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти та/або якості освіти).

Цей Державний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

Початкова освіта має два цикли: 1-2 та 3-4 класи.

На підставі Базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники, який реалізується стовідсотково, що дозволяє надати якісну освіту.

Відповідно, Вишнівський академічний ліцей «Основа», початкова школа, у 2020/2021 н.р. склали типові освітні програми за програмою О. Савченко – варіантний складник забезпечує 1 (одну) годину для підсилення мовно-літературної галузі – українська мова (становить 8 год /тиждень).

Компетентності, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя»:

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

· підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Що змінюється для вчителів?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонує на вибір типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам!.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, Міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

Впродовж 2018-2019 років тривала підготовка тренерів з усіх областей та районів, які навчатимуть учителів, а також створено онлайн-курс для підсилення очного навчання. Задля організованого початку 2020/2021 н.р. в умовах реалізації Концепції Нової української школи та не відриваючи вчительство від освітнього процесу, розроблена нова модель методичної роботи, яка спрямована на професійне зростання педагогів та їх професійний розвиток. Це курси підвищення кваліфікації (пролонговані), організовані на місці без виїзду, тренінги, майстер-класи, що проводять педагоги – тренери, підготовлені МОН України, інститутом післядипломної освіти в межах підписаної угоди. До проходження такої підготовки кожний педагог взяв участь і пройшов дистанційні курси на платформі ЕдЕра. За станом на вересень 2020 року - це 20 педагогів, які викладають у 1-3 класах, 5 вчителів іноземної мови, та заступник директора з НВР.

Сьогодні в Україні набуває розвитку процес професійної підтримки з поєднанням оцінювання роботи вчителя в умовах Концепції НУШ. Саме цей процес може стати підготовчим для тих вчителів, які заявлять про своє бажання взяти участь у процесі сертифікації в 2020 році.

Для покращення якості викладання та підтримки впровадження змін, передбачених концепцією НУШ передбачена СУПЕРВІЗІЯ /наставництво вчителів початкових класів. Модель супервізії базується на передумові, що педагоги здатні за допомогою наставника осмислити власну практику викладання і самостійно спрямувати свої зусилля для її покращення. За організаційної підтримки МОН України, фінансової підтримки Агенства США з міжнародного розвитку на базі КНЗ КОР «КОІПОПК» 13-15 грудня 2018 року відбулося навчання супервізорів Київської області. Учасником тренінгового навчання з відповідним отриманням матеріалів для подальшої роботи є Огійчук Алла Антонівна, вчитель початкових класів, відмінник освіти.

Зміни, що відбулися в освіті сьогодні визначають майбутнє України. Зрозуміло, що цей процес є надзвичайно складним, адже будь-які зміни несуть у собі ризики, тому що кінцевий результат надто віддалений у часі та доволі абстрактний. Випробування, які випадають на долю реформ і реформаторів - конкретні. Уже зараз ці учні навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2020/2021 навчального року по-новому навчаються 224 першокласника та 461 учень 2-3 класів.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra продовжує навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там доступна інформація про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візії, яким має бути випускник НУШ.

Варто зазначити, що постійні звернення до представників департаменту освіти та науки КОДА про забезпечення навчально-методичними посібниками, модельними програмами в класах НУШ має позитивну динаміку щодо вирішення, тому що стало можливе надходження через Інтернет-ресурс тематичних тижнів, посібників, а також у кінці серпня 2020 року надійшли підручники для третіх класів НУШ .

За станом на 29 вересня 2020 року всі 1-ші класи забезпечені сучасними новими меблями, оргтехнікою, дидактичними матеріалами (додаток1)

В нормативно - розпорядчих документах зазначено про оптимально організоване освітнє середовище в класах нової української школи. У 2020/2021 навчальному році закладі освіти достатньо приділена увага груповій, ігровій, проектній та дослідницькій діяльності, урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього середовища в кожному першому та другому класах НУШ.

Під час проведення діагностичного анкетування педагогів з метою створення оптимальної моделі науково-методичного супроводу для забезпечення концептуальних завдань нової української школи педагогами запропоновано одне із питань – це правовий захист та матеріальна підтримка.

Розроблений МОН України проект для того, щоб реформа відбулася в необхідному руслі, щоб вчитель працював в комфортних умовах, а для учнів НУШ були реалізовані компетентнісні підходи в змісті початкової освіти, долучаються не тільки державні кошти, а й розроблений механізм залучення коштів місцевих бюджетів на придбання меблів, технічних засобів, дидактичних матеріалів.

Що змінюється для адміністрації закладу?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть поруч. Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію.

Що змінюється для батьків?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – нарізний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Які вимоги до обов’язкових результатів?

Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями (9):

- мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта);

- математична;

- природнича;

- технологічна;

- інформатична;

- соціальна і здоров’язбережувальна;

- громадянська та історична;

- мистецька;

- фізкультурна.

Переважають групові форми роботи та інтегрований підхід до навчання.

Суть Держстандарту полягає в тому, щоб апробувати Модельну навчальну програму, яка була створена на основі проекту Державного стандарту початкової загальної освіти.

З 2018 року вчителі мають змогу самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти складати навчальні програми на основі Державного стандарту початкової освіти або Модельної навчальної програми.

Очікувані результати, відповідно до яких укладається зміст навчальних програм, уточнюються на кожен місяць навчання з урахуванням послідовності розвитку конкретних умінь та визначених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійснюється інтеграція.

Відповідно до очікуваних результатів тижня та визначених тем учитель планує навчальну діяльність.

Сьогодні вчитель, отримавши педагогічну свободу, може самостійно планувати навчальну діяльність, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Що стосується дітей, їм перебудовуватись не потрібно – їх чекають приємні зміни: компетентнісне навчання через ігрову діяльність, менша кількість предметів, формувальне оцінювання (спостереження вчителя за роботою учня, його успіх, а не перевірка результатів навчання), не табель успішності - а свідоцтво досягнень, нове освітнє середовище (8 осередків), рухливі перерви, ранкові зустрічі, ігри.

Початківці повинні бути готовими до змін в освітньому середовищі, стати ключовими агентами змін нової формації педагога, забезпечити отримання якісно нової початкової освіти, якої від них чекає держава, суспільство, кожна родина.

Кiлькiсть переглядiв: 0