FacebookYouTubeПідписатися на RSS

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Вишнівського академічного ліцею «Основа»

Києво-Святошинської районної ради

Київської області

Із змінами 2020 року

Зміст

1. Призначення закладу та засоби його реалізації

2. Опис «моделі» випускника ліцею

3. Освітня програма початкової школи (І ступінь)

4. Освітня програма гімназії (ІІ ступінь)

5. Освітня програма ліцею (ІІІ ступінь)

6. Особливості організації освітнього процесу та застосування в ньому педагогічних технологій

7. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи

8. Організація корекційно-розвивальної роботи для учнів з особливими освітніми потребами

9. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

10. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

11. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

12. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

13. Структура і тривалість навчального року

14. Навчальний план та його обґрунтування

Додатки до навчального плану



1. Призначення закладу

та засоби його реалізації

Вишнівський академічний ліцей «Основа» Києво-Святошинської районної ради Київської області здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших законодавчих актів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства освіти і науки України, органів місцевого самоврядування, власного статуту.

Місія закладу: створення сприятливого освітньо-виховного простору з метою забезпечення якісної освітньої підготовки та всебічного розвитку здорової і самодостатньої особистості, здатної до творчої діяльності, саморозвитку та самореалізації.

Призначення закладу полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку м. Вишневе та Києво-Святошинського району, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Метою діяльності закладу є:

○ створення умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;

○ розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування її ціннісних орієнтирів;

○ прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного учня, слухача в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

· поглиблене вивчення окремих предметів;

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток в учнів національної свідомості;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів;

- формування людини та громадянина, який прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Відповідно до чинного законодавства та статуту закладу Вишнівський академічний ліцей «Основа» здійснює освітній процес одночасно на різних рівнях освіти:

· початкова школа (І ступінь) – забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості;

· гімназія (ІІ ступінь) – забезпечує базову середню освіту, є фундаментом загальноосвітньої підготовки ліцеїстів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшої освіти та профілю навчання;

· ліцей (ІІІ ступінь) – забезпечує профільну середню освіту, що передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, стійке зацікавлення обраним профілем навчання, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей.

Основними завданнями освітнього процесу є:

· на І ступені навчання – формувати базові знання, уміння та навички, розвивати пізнавальну мотивацію учня, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини;

· на ІІ ступені – реалізовувати базовий, допрофільний компоненти навчання з наданням можливості вільного вибору напрямків варіативного компонента відповідно до нахилів і здібностей учнів, формувати цілісну картину світу, навчати різним способам пізнавальної і комунікативної діяльності та вмінню одержувати інформацію з різних джерел, переробляти і застосовувати знання;

· на ІІІ ступені – здійснювати профільне навчання, що забезпечуватиме наступно-перспективні зв’язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Засоби реалізації призначення ліцею:

- засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм;

- введення в навчальний план курсів за вибором та факультативів, консультацій, індивідуальних та групових занять;

- можливість вивчення двох іноземних мов (англійська + французька / іспанська / польська);

- поглиблене вивчення окремих предметів;

- надання учням можливості вибору профілю навчання;

- широкий спектр гуртків на базі закладу;

- залучення учнів до участі в учнівських олімпіадах, конкурсах, турнірах, змаганнях, конференціях, в діяльності наукового товариства «Сузір’я»;

- профорієнтаційна робота на всіх ступенях навчання;

- психолого-педагогічний супровід освітнього процесу;

- оригінальні форми проведення навчальних занять;

- постійний моніторинг якості функціонування закладу.

2. Опис «моделі» випускника ліцею

Випускник Нової української школи – це всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Навчання у Вишнівському академічному ліцеї «Основа» – це міцна та необхідна основа для подальшого становлення особистості. Всі інші здобутки у житті може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник нашого ліцею має міцні знання і вміло користується ними для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Знання та вміння, отримані учнем, тісно пов’язані з його ціннісними орієнтирами. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

· випускник ліцею – добре проінформована особистість;

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;

· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя – реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкової школи має знання, уміння та навички, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник гімназії успішно засвоїв загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану закладу; має знання на рівні вимог Державного стандарту базової середньої освіти; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник ліцею має міцні знання на рівні вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на достатньому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

3. Освітня програма початкової школи

(І ступінь)

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена відповідно до:

- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

- Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 988-р від 14.12.2016;

- Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 688 від 24.07.2019) (1-3 класи);

- Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (4 клас);

- наказів Міністерства освіти і науки України: № 1272 від 08.10.2019 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»; № 1273 від 08.10.2019 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»; № 407 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;

- Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

· дитиноцентрованості і природовідповідності;

· узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

· науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

· наступності і перспективності навчання;

· взаємозв’язаного формування ключових предметних компетентностей;

· логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

· можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

· творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

· адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Метою діяльності закладу І ступеня є забезпечення педагогічного впливу на формування особистості кожної дитини від 6 до 10 років з максимальним урахуванням її актуальних можливостей і потреб найближчого розвитку, збереженням фізичного і емоційного благополуччя.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Програма 1

Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня

за Державним стандартом початкової освіти 2018 року

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-3-х класів складає 2590 годин / навч. рік:

- для 1-х класів – 805 годин / навч. рік;

- для 2-х класів – 875 годин / навч. рік;

- для 3-х класів – 910 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 1), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть запроваджуватись додаткові освітні послуги за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Мовно-літературна галузь з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Іншомовна освітня галузь реалізується через предмет «Іноземна мова» (англійська).

Математична освітня галузь реалізується через однойменний предмет – «Математика».

Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі реалізуються через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу через предмет «Інформатика».

Мистецька освітня галузь реалізується окремими предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Фізкультурна освітня галузь реалізується окремим предметом «Фізична культура».

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

o підсилення предметів інваріантної складової;

o запровадження факультативів, курсів за вибором;

o індивідуальні заняття та консультації;

o запровадження резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень та варіативної складової окреслено у навчальному плані закладу.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо, які вчитель організовує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту початкової освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Програма 2

Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня

за Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 910 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 2), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть запроваджуватись додаткові освітні послуги за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети: «Українська мова», «Літературне читання»;

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується, також, через предмет «Іноземна мова» (англійська).

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я»та «Фізична культура».

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

o підсилення предметів інваріантної складової;

o запровадження факультативів, курсів за вибором;

o індивідуальні заняття та консультації;

o запровадження резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень та варіативної складової окреслено у навчальному плані закладу.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту початкової освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

№ 1272 від 08.10.2019, № 1273 від 08.09.2019, № 407 від 20.04.2018)

1. Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

2. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів.

3. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи.

4. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

1.

2.

3.

4.

5. Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

6. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

7. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

8. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

9. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

10. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

11. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи.

12. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 3-4 класи.

13. Іноземні мови. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл.

4. Освітня програма гімназії

(ІІ ступінь)

Базова освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Мета базової загальної середньої освіти – розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеню (базова освіта) розроблена відповідно до:

· Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

· Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 (5-11 класи);

· наказів Міністерства освіти і науки України: № 405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»; № 407 від 07.06.2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»; № 236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

З урахуванням освітніх запитів учнів, батьківської громадськості, кадрового, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення та з метою створення умов для продовження якісного навчання дітей у закладі ІІІ ступеню заклад ІІ ступеню організує:

· поглиблене вивчення предметів: українська мова, алгебра та геометрія з 8-го класу;

· збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової: українська мова, алгебра, геометрія;

· вивчення курсів за вибором (учень може обирати з переліку, запропонованого закладом);

· факультативні заняття (учень може обирає із переліку, запропонованого закладом);

· додаткові індивідуальні та групові заняття.

Для реалізації вищезазначеної мети заклад освіти має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Прийом учнів до 8-х класів з поглибленим вивченням предметів відбувається на конкурсних засадах відповідно до Положення про конкурсне приймання учнів до Вишнівського академічного ліцею «Основа». Конкурсні випробування можуть проводитись як в усній, так i в письмовій формі. Види і форми проведення вступних випробувань визначає конкурсна комісія, склад якої затверджує директор ліцею.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин / навч. рік:

- для 5-х класів – 1050 годин / навч. рік;

- для 6-х класів – 1055 годин / навч. рік;

- для 7-х класів – 1172,5 годин / навч. рік;

- для 8-х класів – 1207,5 годин / навч. рік;

- для 9-х класів – 1260 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиця 3, 4).

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.

У закладі ІІ ступеню може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативних вимог (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002).

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Мовно-літературна галузь у навчальних планах реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова» (англійська, французька, іспанська), інтегрований курс «Література».

Освітня галузь «Суспільствознавство» з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

o 5 клас – навчальний предмет «Вступ до історії»;

o 6 клас – інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія»;

o 7, 8 клас – навчальні предмети «Історія України», «Всесвітня історія»;

o 9 клас – навчальні предмети «Правознавство», «Історія України», «Всесвітня історія».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та через курс «Мистецтво» в 8-9 класах.

Математична освітня галузь реалізується в 5-6 класах через предмет «Математика», в 7-9 класах через навчальні предмети «Алгебра» та «Геометрія».

Освітня галузь «Природознавство» » з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через навчальний предмет «Природознавство в 5 класі, через навчальні предмети «Біологія», «Географія» в 6-9 класах, через навчальні предмети «Фізика», «Хімія» в 7-9 класах.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» через навчальні предмети «Фізична культура» та «Основи здоров’я».

Вивчення регіональних курсів «Історія рідного краю», «Екологія рідного краю» в 5-9 класах забезпечується шляхом засвоєння учнями змісту навчального матеріалу регіональних курсів у ході викладання базових предметів («Історія рідного краю» - в курсі «Історія України», «Екологія рідного краю» - в курсах «Біологія», «Екологія» під час вивчення на уроках місцевого матеріалу).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень та варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

У закладі за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах за умови наявності відповідного документального підтвердження.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу у закладі є урок, під час якого педагог керує колективною пізнавальною та іншою діяльністю учнів з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи роботи, що створюють сприятливі умови для опанування основ навчального предмета безпосередньо у процесі навчання, а також для виховання пізнавальних здібностей та духовних сил ліцеїстів, формування ключових компетентностей.

Вимоги до уроку, як основної форми організації освітнього процесу у закладі, такі:

- використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу;

- реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил;

- забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

- установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків;

- зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

- мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості;

- логічність та емоційність усіх етапів уроку;

- ефективне використання педагогічних засобів;

- зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів;

- формування ключових компетентностей;

- ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

У залежності від цілей освітнього процесу, у закладі використовуються такі типи уроків:

- урок формування компетентностей;

- урок розвитку компетентностей;

- урок перевірки та /або оцінювання досягнення компетентностей;

- урок корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Під час конструювання уроку на основі кожної ланки освітнього процесу вчитель може використовувати такі його типи або їх елементи: навчальна лекція, конференція, диспут, консультація, семінар, віртуальна подорож, форум, квест інтегрований урок, відео-урок, проблемний урок, ділова гра, урок-конкурс, рольова гра.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма роботи поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

№ 804 від 07.06.2017, № 236 від 21.02.2019)


1. Українська мова

2. Українська література

3. Біологія

4. Всесвітня історія

5. Географія

6. Зарубіжна література

7. Інформатика

8. Історія України

9. Математика

10. Мистецтво

11. Основи здоров’я

12. Природознавство

13. Трудове навчання

14. Фізика

15. Фізична культура

16. Хімія

17. Іноземні мови

5. Освітня програма ліцею

(ІІІ ступінь)

Профільна освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації освітнього процесу.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна освіта) розроблена відповідно до:

· Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;

· Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011 (5-11 класи);

· наказу Міністерства науки і освіти України: № 408 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу Міністерства науки і освіти України №1493 від 28.11.2019 зі змінами, внесеними наказом Міністерства науки і освіти України № 464 від 31.03.2020); № 1407 від 23.10.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»; № 1539 від 24.11.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики та астрономії для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»; № 236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

З урахуванням освітніх запитів учнів, батьківської громадськості; кадрового, матеріально-технічного та методичного забезпечення та з метою створення умов для продовження якісного навчання у вищих навчальних закладах ліцей організує:

· навчання за різноманітними профілями, передбачених Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, за умови відповідного соціального запиту та ресурсного забезпечення;

· викладання інформатики та мистецтва за рахунок годин, передбачених на вивчення вибірково-обов’язкових предметів;

· вибір учнями курсів за вибором та факультативів зі списку, що пропонує ліцей;

· додаткові індивідуальні та групові заняття з предметів.

Для реалізації вищезазначеної мети освітній заклад має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти.

Зарахування здобувачів освіти до 10-11-х класів проводиться на конкурсних засадах відповідно до Положення про конкурсне приймання учнів до Вишнівського академічного ліцею «Основа». Конкурсні випробування можуть проводитись як в усній, так i в письмовій формі. Види і форми проведення вступних випробувань визначає конкурсна комісія, склад якої затверджує директор ліцею.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин / навч. рік:

- для 10-х класів – 1330 годин / навч. рік;

- для 11-х класів – 1330 годин / навч. рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Таблиці 5, 6), розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів, врахуванні санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків.

У закладі ІІІ ступеню може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002).

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та предметів, логічна послідовність їх вивчення

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

o предмети інваріантної складової, що вивчаються на рівні стандарту;

o предмети, які є профільними, вивчаються поглиблено та мають орієнтацію змісту на майбутню професію.

Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу.

З метою задоволення запиту учнів старшої профільної школи на організацію індивідуальної та групової роботи з окремих предметів додаткові години відведено на організацію індивідуальних та групових занять з української мови, математики, історії України, тобто предметів, які винесено для складання зовнішнього незалежного оцінювання.

У закладі за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах за умови наявності відповідного документального підтвердження.

ІV. Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу у закладі є урок, під час якого педагог керує колективною пізнавальною та іншою діяльністю учнів з урахуванням особливостей кожного з них, використовуючи види, засоби і методи роботи, що створюють сприятливі умови для опанування основ навчального предмета безпосередньо у процесі навчання, а також для виховання пізнавальних здібностей та духовних сил ліцеїстів, формування ключових компетентностей.

Вимоги до уроку, як основної форми організації освітнього процесу у закладі, такі:

- використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу;

- реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил;

- забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

- установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків;

- зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

- мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості;

- логічність та емоційність усіх етапів уроку;

- ефективне використання педагогічних засобів;

- зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів;

- формування ключових компетентностей;

- ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

У залежності від цілей освітнього процесу, у закладі використовуються такі типи уроків:

- урок формування компетентностей;

- урок розвитку компетентностей;

- урок перевірки та /або оцінювання досягнення компетентностей;

- урок корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Під час конструювання уроку на основі кожної ланки освітнього процесу вчитель може використовувати такі його типи або їх елементи: навчальна лекція, конференція, диспут, консультація, семінар, віртуальна подорож, форум, квест інтегрований урок, відео-урок, проблемний урок, ділова гра, урок-конкурс, рольова гра.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма роботи поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

№ 1407 від 23.10.2017, № 1539 від 24.11.2017, № 236 від 21.02.2019)

1. Українська мова; Рівень стандарту, профільний рівнь

2. Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.Я.); Рівень стандарту, профільний рівень

3. Біологія і екологія; Рівень стандарту, профільний рівень

4. Всесвітня історія; Рівень стандарту, профільний рівень

5. Географія; Рівень стандарту, профільний рівень

6. Громадянська освіта (інтегрований курс); Рівень стандарту

7. Економіка; Профільний рівень

8. Зарубіжна література; Рівень стандарту, профільний рівень

9. Захист Вітчизни; Рівень стандарту, профільний рівень

10. Інформатика; Рівень стандарту, профільний рівень

11. Історія України; Рівень стандарту, профільний рівень

12. Історія: Україна і світ (інтегрований курс); Рівень стандарту

13. Математика; Профільний рівень

14. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія); Рівень стандарту

15. Математика (початок вивчення на поглибленому рівні з 8 класу); Профільний рівень

16. Мистецтво; Рівень стандарту, профільний рівень

17. Правознавство; Профільний рівень

18. Природничі науки (чотири навчальні програми):

- проект 1 – автори І. Дьоміна, В. Задояний, С. Костик;

- проект 2 – авторський колектив під керівництвом Т. Засєкіної;

- проект 3 – автори Д. Шабанов, О. Козленко;

- проект 4 – авторський колектив під керівництвом В. Ільченко;

Рівень стандарту

19. Технології; Рівень стандарту, профільний рівень

20. Українська література; Рівень стандарту, профільний рівень

21. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.); Рівень стандарту, профільний рівень

22. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О.І.); Рівень стандарту, профільний рівень

23. Фізична культура; Рівень стандарту, профільний рівень

24. Хімія; Рівень стандарту, профільний рівень

25. Іноземні мови; Рівень стандарту, профільний рівень

6. Особливості організації освітнього процесу

та застосовування в ньому педагогічних технологій

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами:

- інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

- індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Форми здобуття освіти у закладі організовуються відповідно до:

· Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 536 від 23.04.2019;

· Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від 12.01.2016;

· Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 466 від 25.04.2013.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Педагоги закладу в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:

- технологія критичного мислення;

- технологія проєктного навчання;

- технологія особистісно-орієнтованого навчання;

- ігрові технології навчання;

- інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітного процесу має на меті:

- розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

- надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

- організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Вчителі ліцею мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Вчителями ліцею створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

7. Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи

Відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 761 від 14.07.2015, технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.

Дистанційне навчання у ліцеї здійснюється через такі форми:

o самостійна робота;

o навчальні заняття;

o контрольні роботи.

Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.

З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.

Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм / Фейсбук / Інстаграм).

Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.

Педагоги ліцею для проведення онлайн-занять широко використовують безкоштовний сервіс Google Classroom та безкоштовну, відкриту систему дистанційного навчання Moodle, практикують уроки через Skype, підготовку завдань на самостійне опрацювання здійснюють через платформи Kahoot, Quizizz, IDroo, Miro.

Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:

o https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;

o https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;

o https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;

o https://naurok.ua/student/tests – інтерактивні заняття для контролю знань та засвоєння вивченого матеріалу;

o Google-документи; Google-диск та ін.

Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо).

Педагогами, які працюють у 4-х класах, та вчителями-предметниками, які працюють у 9 класах, здійснюється розроблення доступної та практичної системи підготовки учнів 4, 9 класів до державної підсумкової атестації з використанням інтернет-технологій, індивідуальних консультацій.

Учням 11 класів надається сприяння щодо підготовки до зовнішнього незалежного оціннювання через індивідуальні консультації, самостійну підготовку на веб-ресурсах Українського центру оцінювання якості освіти, Київського регіонального центру оцінювання якості освіти, платформах Promethеus, EdEra, iLearn та ін.

Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Besmart, Wisecow, LingQ, TED, Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.).

Адміністрація ліцею в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителямивеб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.

8. Організація корекційно-розвивальної роботи

для учнів з особливими освітніми потребами

Для осіб з особливими освітніми потребами в ліцеї створені умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання у закладі організується відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 15.08.2011.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації навчальний заклад забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою в ліцеї створена система роботи з даною категорією дітей, яка спрямована на:

- виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;

- організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;

- організацію просвітницької роботи з батьками дітей з особливими потребами;

- допомогу дітям і батькам у захисті їх прав та інтересів.

Навчальний заклад надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

9. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Згідно Закону «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності».

Результатом навчання в ліцеї через опанування учнями навчальних програм з предметів, що представляють всі освітні галузі, є формування ключових компетентностей (це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність). Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам в професійному та приватному житті.

Ключові компетентності структуруються за такими компонентами, як уміння, ставлення та навчальні ресурси, що є необхідними кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
І ступінь ІІ-ІІІ ступінь
1 Спілкування державною мовою Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
3 Математична компетентність Виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Упродовж навчання учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях і навичках.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

№ з/п Наскрізна лінія Коротка характеристика
І ступінь ІІ-ІІІ ступінь
1 Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
2 Громадянська відповідальність Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
3 Здоров'я і безпека Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки Становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
4 Підприємливість і фінансова грамотність Формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Окремі лінії реалізуються через предмети (наприклад, «Підприємливість і фінансова грамотність» через предмет «Фінансова грамотність»).

Згідно ст. 8 Закону України «Про освіту» результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

10. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

1. Початкова школа

Навчальні досягнення здобувачів у 1-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 2-4-х класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Формувальне оцінювання учнів 1-х класів здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, викладених у додатку до наказу Міністерства освіти і науки України № 924від 20.08.2018.

Оцінювання результатів навчання учнів 2-х класів здійснюється вербально (наказ Міністерства освіти і науки № 1154 від 27.08.2019 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (3-4 класи) затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1009 від 19.08.2016.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, ліцейному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства науки і освіти України № 1369 від 07.12.2018, учні 4-х класів складають державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

2. Основна та старша школа

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 329 від 13.04.2011 та реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнівє: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є встановлення й оцінювання рівня розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є:

o індивідуальне, групове та фронтальне опитування;

o робота з діаграмами, графіками, схемами;

o робота з контурними картами, зарисовки біологічних об’єктів;

o виконання учнями різних видів письмових робіт;

o взаємоконтроль учнів у парах і групах, самоконтроль тощо.

В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основою для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

o усунення безсистемності в оцінюванні;

o підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

o індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

o систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

o концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінкавиставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності ліцеїстів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, арічна – на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 306 від 17.03.2015, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучка, різнопланова система оцінювання використовується у ліцеї, де враховуються не лише навчальні досягнення, але і творчі, проєктно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

11. Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти

Враховуючи, що метою освітньої діяльності в цілому є формування компетеностей у учнів, якість освіти слід розуміти як комплекс характеристик освітнього процесу, серед яких можна виділити три групи:

1) якість умов, створених для досягнення мети освіти;

2) якість освітнього процесу, спрямованого на досягнення мети освіти;

3) якість результату освіти.

Якість умов для досягнення мети освіти можна охарактеризувати через такі характеристики:

o якість кадрового забезпечення реалізації освітньої програми;

o якість науково-методичної бази освітнього процесу;

o відповідність матеріально-технічної бази реалізації освітньої програми її цілям.

Якість освітнього процесу в ліцеї доцільно визначати через такі характеристики:

o відповідність змісту освіти вимогам чинних Державного стандарту освіти та навчальних програм;

o якість проведення навчальних занять, відповідність освітніх технологій, які застосовуються в освітньому процесі його цілям;

o якість організації освітнього процесу та управління ним;

o безпечність освітнього середовища;

o академічна доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Якість результату освіти в умовах ліцею можна визначати через такі характеристики:

o сформованість ключових компетенцій відповідно до року навчання, ступеню освіти;

o готовність учнів до усвідомленого, з врахуванням власних індивідуальних здібностей та особливостей, вибору подальшого напрямку професійного становлення в системі закладів вищої освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу ліцею;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

Педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес, мають відповідну освіту та кваліфікацію відповідно до спеціальності.

У ліцеї працюють 114 педагогічних працівників, з яких:

- вчителів вищої категорії – 48;

- вчителів першої категорії – 13;

- вчителів другої категорії – 16;

- з категорією «спеціаліст» – 37.

З 48 педагогів з вищою категорією 18 особам присвоєно звання «Учитель-методист», 22 особам – «Старший учитель».

Крім того, з учнями працюють практичний психолог, соціальний педагог, педагог-логопед, педагог-організатор, керівники гуртків.

Педагогічні працівники зобов’язані підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видамипідвищення кваліфікації є:

o навчання за програмою підвищення кваліфікації;

o стажування;

o участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класахтощо.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути менше ніж 150 годин на 5 років.

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

У ліцеї забезпечено наявність:

- чинних освітніх програм та навчальних планів, за якими здійснюється освітня діяльність;

- фахових періодичних видань (37 назв), методичних посібників для вчителів;

- банку даних педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;

- методичних матеріалів для проведення державної підсумкової атестації здобувачів освіти тощо.

Загальний фонд бібліотеки налічує 34100 примірників, із них: основний фонд – 11756 книг; підручники – 22344 книги. Учні ліцею на 98% забезпечені підручниками.

До послуг ліцеїстів та вчителів – сайт бібліотеки ліцею.

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

Матеріально-технічна база закладу дозволяє в повному обсязі забезпечувати вивчення предметів навчального плану. Навчальні кабінети забезпечені відповідним обладнанням навчального і загального призначення, визначеним у наказах Міністерства освіти і науки України.

Функціонують обладнані мультимедійними комплексами кабінети фізики, хімії, біології, математики. Ряд навчальних кабінетів оснащено інтерактивними дошками. Кабінети початкової оснащені проектором та екраном.

У більшості навчальних кабінетів є комп’ютери з доступом в інтернет через високошвидкісний канал, забезпечено доступ до мережі за технологією Wi-Fi. До послуг учнів бібліотека з великим фондом підручників та навчальної літератури.

Соціально-побутова інфраструктура включає медичний пункт, їдальню, актову залу, спортивну залу, чотири спортивні майданчики, футбольне поле зі штучним покриттям, зал хореографії, ресурсну кімнату, роздягальні.

4. Якість проведення навчальних занять.

Основними шляхами забезпечення якості навчальних занять у закладі є:

1) Методична робота: підвищення кваліфікації адміністрації, учителів; планування методичної діяльності, робота методичних об’єднань на ліцейному та районному рівнях; робота з молодими вчителями.

2) Інноваційні підходи до організації освітнього процесу: впровадження педагогами ліцею діяльнісного та інтегрованого підходів до організації освітнього процесу; впровадження інноваційних педагогічних технологій: «Особистісно-орієнтоване навчання», «Технологія інтегрованого навчання», «Інформаційно-комунікаційні технології», «Технологія проєктного навчання», «Проблемне навчання», «Інтерактивні технології» тощо; активне використання колективних, групових та індивідуальних форм роботи, спрямованих на формування навичок продуктивної співпраці та спілкування учнів.

3) Виховна робота: проведення виховних та просвітницьких заходів для учнів ліцею; профілактична робота з учнями девіантної поведінки; забезпечення якості роботи класних керівників; залучення батьків до участі у виховному процесі; спортивно-масова робота; організація патріотичного, морального та естетичного виховання.

4) Експериментальна і науково-дослідна робота: реалізація програм дослідно-експериментальної роботи; співпраця з Інститутом педагогіки НАПН України; створення навчальних програм та посібників; апробація навчальної літератури; участь у Всеукраїнському експерименті «Тьюторська технологія як засіб реалізації принципу індивідуалізації в освіті»; науково-дослідницька діяльність педагогів та учнів.

5) Створення безпечного освітнього середовища: забезпечення збереження здоров’я учасників освітнього процесу, санітарно-гігієнічного режиму; моніторинг стану здоров’я і фізичного розвитку учнів; лікувально-профілактичні заходи; контроль режиму і якості харчування; медичне, інформаційне, психологічне забезпечення; запобігання та протидія проявам насильства (булінгу, цькування); техніка безпеки; охорона праці.

5. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання.

Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання:

· виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;

· з’ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;

· вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;

· надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з учнями.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень проводяться на районному, ліцейному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Рівень навчальних досягнень ліцеїстів вивчається шляхом:

· моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів;

· проведення контрольних випробувань учнів;

· участі учнів ліцею у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах;

· захисту наукових проєктів та участі в роботі МАН;

· аналізу результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.

Моніторинг результативності навчання проводиться у два етапи: проміжний (січень) і вихідний (червень).

До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники методичних об’єднань. Директор ліцею або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об’єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання.

Результати моніторингу якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічною ради ліцею, методичних об’єднань, оформляються наказом по ліцею.

6. Академічна доброчесність.

Етичні норми педагогічної діяльності та академічна доброчесність у закладі регламентуються Положенням про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти Вишнівського академічного ліцею «Основа».

Забезпечення етичних норм і академічної доброчесності здійснюється учасниками освітнього процесу шляхом:

- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;

- дотримання норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

- запобігання корупції, хабарництву;

- збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;

- дотримання норм про авторські права, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

- надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

12. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні закладу розроблено систему показників, які дозволяють оцінити, наскільки ефективно реалізується освітня програма. Визначено такі об’єкти, механізми та терміни контролю:

· кадрове забезпечення освітньої діяльності:

o підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя – не менше 150 годин протягом 5 років), атестація (1 раз на 5 років), добровільна сертифікація (1 раз на 3 роки);

o участь у методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання (протягом року);

· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

o наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти (2 рази на рік);

o наявність необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних предметів для самостійної роботи та дистанційного навчання (2 рази на рік);

· матеріально-технічнезабезпечення освітньої діяльності:

o відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: навчальні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету (2 рази на рік);

· якість проведення навчальних занять:

o вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років);

o тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (за потребою);

· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

o вивчення рівня навчальних досягнень з предмета (1 раз на 5 років), циклу предметів (за потребою), освітньої галузі (1 раз на 5 років);

o державна підсумкова атестація (в кінці навчального року);

o зовнішнє незалежне оцінювання (в кінці навчального року);

o результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня, у спортивних та інтелектуальних змаганнях (протягом навчального року);

· моніторинг ступеня задоволеності здобувачів освіти:

o соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників (1 раз на рік);

o аналіз вступу у вищі навчальні заклади України та за її межами (1 раз на рік).

Аналіз отриманих результатів дозволяє:

○ відстежувати динаміку змін у середніх показниках результативності (протягом навчального року і по рокам навчання);

○ оцінити доцільність вибору профілю навчання;

○ одержати матеріали для подальшої роботи з учителями-предметниками в напрямку реалізації завдань освітнього процесу.

13. Структура і тривалість навчального року

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Вишнівський академічний ліцей «Основа» організовує навчальні заняття за семестровою системою. Ліцей працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться у дві зміни з 08-00 до 18-30 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею.

2020/2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня 2020 року.

Навчальні заняття:

- І семестр – з 01.09.2020 по 24.12.2020;

- ІІ семестр – з 11.01.2021 по 28.05.2021.

Канікули:

- осінні – з 26.10.2020 по 01.11.2020;

- зимові – з 25.12.2020 по 10.01.2021;

- весняні – з 22.03.2021 по 28.03.2021.

Для учнів 1-х класів встановлюються додаткові канікули, орієнтовно, з 22.02.2021 по 28.02.2020.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 28.05.2021.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються закладом освіти.

Орієнтовні терміни проведення державної підсумкової атестації:

- для 4-х класів – остання декада травня 2021 року;

- для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада ліцею.

Структура навчального року в залежності від епідемічної ситуації може коригуватися (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-420 від 05.08.2020 «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році»).

14. Навчальний план та його обґрунтування

1. Загальні засади

Мова навчання – українська.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

Режим роботи закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01.

У 2020/2021 навчальному році Вишнівський академічний ліцей «Основа» буде працювати у дві зміни, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності учнів:

- І зміна: 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 8-Д, 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г, 9-Д, 10-А, 10-Б, 10-В, 11-А, 11-Б;

- ІІ зміна: 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г, 3-Д, 3-Е, 3-Є, 6-А, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Г, 7-Д.

2. Початкова освіта

У 2020/2021 навчального року учні 1-3-х класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко (НУШ-1).

Учні 4-х класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України № 407 від 20.04.2018).

У 2020/2021 навчальному році на вивчення окремих предметів класи поділяються на групи:

- українська мова: 1-А, 1-Б, 1-В, 1-Г, 1-Д, 1-Є, 1-Е, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Є, 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г, 3-Е, 4-А, 4-Б, 4-В;

- англійська мова: 1-А, 1-Б, 1-В, 1-Г, 1-Д, 1-Є, 1-Е, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Є, 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г, 3-Е, 4-А, 4-Б, 4-В;

- інформатика: 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Є, 2-Е, 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г, 3-Д, 3-Е, 3-Є, 4-А, 4-Б, 4-В, 4-Г, 4-Д, 4-Е, 4-Є.

Розподіл годин на вивчення теми навчальної програми предмету «Англ ійська мова» здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором ліцею.

Предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» викладаються в початковій школі як окремі курси.

Години варіативної складової розподілено:

- 1 клас – 1 година на додаткове вивчення української мови за типовою освітньою програмою О.Я. Савченко;

- 2 клас – 1 година на додаткове вивчення української мови за типовою освітньою програмою О.Я. Савченко;

- 3 клас – 1 година на додаткове вивчення української мови за типовою освітньою програмою О.Я. Савченко; 1 година для проведення індивідуальних консультацій та групових занять на вивчення математики;

- 4 клас – 1 година для проведення індивідуальних консультацій та групових занять на вивчення базових предметів; 1 година на додаткове вивчення української мови.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

3. Базова освіта

Навчальний план гімназії передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову:

- таблиця 3 – для класів: 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-В, 7-Г, 7-Д, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 8-Д, 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г, 9-Д;

- таблиця 4 – для класів: 6-А, 7-Б (з вивченням двох іноземних мов).

У 2020/2021 навчальному році на вивчення окремих предметів класи поділяються на групи:

- українська мова: 6-А, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-Г, 7-Д, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 9-Б;

- англійська мова: 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 6-А, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Д, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 8-Д, 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г;

- інформатика: 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 6-А, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Г, 7-Д, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 8-Д, 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г;

- трудове навчання (обслуговуюча праця та технічні види праці): 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 6-А, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Г, 7-Д, 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г, 8-Д, 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г;

- У 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г, 9-Д класах в рамках предмету «Фізична культура» реалізується курс за вибором «Хореографія» (по 1 год. на тиждень).

Години варіативної складової розподілено:

Збільшено години на вивчення базових предметів:

- українська мова та література: у 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Д, 5-Е, 6-Б, 7-Б класах – на 0,5 год.; 6-А, 6-Д, 7-В, 7-Г класах – на 1 год.; 8-Б клас – на 2 год.;

- англійська мова: у 5-Д, 7-Б, 8-Б класах – на 1 год.; 5-А, 6-Б, 8-А, 8-Г, 8-Д, 9-Б класах – на 2 год.;

- математика: у 5-Б, 5-Г, 6-Б, 6-В, 6-Г, 6-Д класах – на 1 год.;

- алгебра та геометрія: у 9-А, 9-В, 9-Г, 9-Д класах – на 1 год.

Індивідуальні заняття, факультативи та консультації:

- зарубіжна література: у 7-Б, 7-В, 7-Г класах – по 1 год.;

- біологія: 9-А клас – 0,5 год.;

- трудове навчання: у 5-Б, 5-В, 5-Г класах – по 0,5 год.;

- курс з історії України «Міфи і легенди давньої України»: у 5-В, 5-Е, 6-А класах – по 1 год. та «Історія Голокосту » 9-В класі – 1 год.;

- природознавство: у 5-А, 5-Б, 5-В класах – по 1 год.;

- курс «Основи споживчих знань»: 6-В, 6-Г, 7-А – по 1 год.;

- курс «Я – моє здоров’я, моє життя»: 5-Б, 5-В, 5-Г, 5-Д, 5-Е, 6-А,6-В, 6-Г, 6-Д класах – по 1 год.;

- курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»: 6-Г, 6-Д, 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Г, 7-Д класах – по 0,5 год.;

- курс «Основи програмування»: 7-Д клас –1 год.;

- курс «Фінансова грамотність»: 8-В клас –1 год.;

- курс «Основи сім’ї»: 8-В, 8-Г, 8-Д класах – по 1 год.;

- курс «Захисти себе від ВІЛ. Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ»: у 9-Б, 9-В, 9-Г, 9-Д класах – по 0,5 год., 9-А клас – 1 год.;

- курс «Біологічні системи»: у 9-А класі – 0,5 год.;

- курс «Людина і світ професій»: у 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Г класах – по 0,5 год., 9-Д клас – 1 год.

3. Профільна освіта

У 2020/2021 навчальному році у ліцеї проводиться навчання за профільною системою:

- 10-А клас – суспільно-гуманітарний напрям, економічний профіль (таблиця 6);

- 10-Б клас – філологічний напрям, профіль української філології (з експериментальними інтегрованими курсами) (таблиця 5);

- 10-В клас – філологічний напрям, профіль української філології (таблиця 6);

- 11-А клас – суспільно-гуманітарний напрям, економічний профіль (таблиця 6);

- 11-Б клас – філологічний напрям, профіль української філології (з експериментальними інтегрованими курсами) (таблиця 5).

У 2020/2021 навчальному році на вивчення окремих предметів класи поділяються на групи:

- англійська мова: 10-А, 11-Б;

- інформатика: 10-А, 10-Б, 10-В, 11-А, 11-Б;

- курс «Захист України»: 10-А, 10-Б, 10-В, 11-А, 11-Б.

У 10-А класі вводиться викладання курсу «Економіка» (2 год. на тиждень) та курсу «Основи фінансової грамотності» (1 год. на тиждень).

У 10-Б класі вводиться викладання експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» (4 год. на тиждень, проєкт 2 – авторський колектив під керівництвом Т. Засєкіної).

У 10-х класах вводиться викладання курсу «Громадянська освіта» (по 2 год. на тиждень).

У 11-А класі економічного профілю навчання продовжується викладання курсу «Економіка» (2 год. на тиждень).

У 11-Б класі профілю української філології продовжується викладання експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» (4 год. на тиждень, проект 2 – авторський колектив під керівництвом Т. Засєкіної).

У 10-А, 10-Б, 10-В, 11-А, 11-Б класах продовжується викладання курсу «Мистецтво» (по 1 год. на тиждень).

У 10-А, 10-Б, 10-В, 11-А, 11-Б класах продовжується викладання курсу «Інформатика» (по 2 год. на тиждень).

Курс «Захист України» для юнаків та курс «Захист України. Основи медичних знань» для дівчат викладаються за удосконаленими навчальними програмами у 10-11-х класах (по 1,5 год. на тиждень).

Години варіативної складової розподілено:

Збільшено години на вивчення базових предметів:

- українська мова: у 10-А – на 1 год., 11-А – на 2 год.;

- українська література: у 11-А – на 1 год., 10-А – на 1 год.;

- англійська мова: у 10-А, 11-А – на 1 год.;

- алгебра і початки аналізу: у 10-Б, 10-В – на 1 год.; 11-Б – на 1 год.;

- геометрія: у 10-Б, 10-В, 11-Б – на 1 год.;

- історія України: у 11-Б – на 1 год.

Збільшено години на вивчення профільних предметів:

- алгебра і початки аналізу: у 10-А – на 1 год.; 11-А – на 2 год.;

- геометрія: у 10-А, 11-А – на 1 год.;

- українська мова: 10-Б, 10-В, 11-Б – на 2 год.;

- українська література : 10-Б, 10-В, 11-Б – на 2 год.;

- зарубіжна література : 10-Б – на 1 год.;

- англійська мова: 10-Б, 10-В – на 2 год., 11-Б – на 4 год.

Індивідуальні заняття, факультативи та консультації:

- курс «Фінансова грамотність»: у 10-А – 1 год., 11-Б – 1 год.;

- курс «Економіка» »: у 10-А – 2 год.; 11-Б – 1,5 год.;

- факультативний курс «Історія Голокосту»: у 10-Б – 1 год.;

- факультативний курс «Хореографія»: у 11-Б – 1 год.;

- біологія: 10-Б – 1,5 год.

Теми, які потребують повторення і доопрацювання

на початку 2020-2021 н.р. (початкова школа)

Математика

1 класи:

- короткий запис до задач;

- складання та розвязування всіх видів задач;

- віднімання та додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток.

2 класи:

- вправи та задачі на засвоєння таблиць множення та ділення;

- буквені вирази;

- вирази з іменованими числами;

- робота з діаграмою;

- складання і розв’язування задач.

3 класи:

- задачі на спільну роботу;

- задачі на різницеве порівняння двох добутків;

- задачі на подвійне зведення до одиниці;

- ділення та множення на двоцифрове число.

4 класи:

- письмове ділення багатоцифрового числа на двоцифрове число;

- числові вирази, які містять кілька арифметичних дій різного ступеня;

- ділення та множення іменованих чисел;

- розв’язування задач на рух;

- розв’язування задач на спільну роботу;

- дроби.

Українська мова

1 класи:

- вживання апострофа;

- звуковий аналіз слів;

- вживання знаку м’якшення (ь).

2 класи:

- досліджую речення;

- досліджую текст.

3 класи:

- практичне ознайомлення з відмінками іменників;

- розпізнавання часових форм дієслів;

- аналіз іменника, прикметника, дієслова як частин мови.

4 класи:

- правопис слів з ненаголошеними голосними у корені слова;

- відмінювання прикметників у сполученні з іменниками;

- вимова та написання найуживаніших прикметників на -ський, -зький, -цький;

- вимова та правопис найуживаніших числівників.

Теми, які потребують повторення і доопрацювання

на початку 2020-2021 н.р. (середня і старша школа)

Українська мова

5 класи

1. Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення.

2. Речення з однорідними членами. Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами.

3. Звертання. Розділові знаки при звертанні.

4. Вставні слова та сполучення слів. Виділення вставних слів на письмі комами.

5. Пряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

6. Діалог. Тире при діалозі.

6 класи

1. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Правильне вживання числівників на позначення дат і часу. Узгодження числівників з іменниками.

2. Розряди займенників за значенням. Відмінювання і правопис займенників.

7 класи

1. Службові частини мови. Вигук як особлива частина мови.

8 класи

1. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.

2. Звертання. Розділові знаки при звертанні.

3. Вставні слова. Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Розділові знаки при вставних словах.

4. Речення з відокремленими членами.

9 класи

1. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

2. Текст.

Математика

5 класи

1. Знаходження відсотків за числом та числа за його відсотком.

2. Ділення десяткових дробів.

3. Відсотки. Середнє арифметичне. Задачі та приклади на всі дії з десятковими дробами.

6 класи

1. Рівняння. Застосування рівнянь до розв'язання задач.

2. Координатна площина.

Алгебра

7 класи

1. Розв'язування систем лінійних рівнянь з двома змінними.

8 класи

1. Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних.

2. Розв’язування задач за допомогою рівнянь, які зводяться до квадратних.

3. Розв’язування задач за допомогою дробових раціональних рівнянь.

Алгебра і початки аналізу

10 класи

1. Похідна та її застосування.

Геометрія

7 класи

1. Коло і круг.

8 класи

1. Многокутник. Площі многокутників.

2. Площі фігур.

10 класи

1. Координати і вектори.

2. Геометричні перетворення в просторі.

Інформатика

6 класи

1. Алгоритми та програми.

7 класи

1. Алгоритми та програми.

8 класи

1. Алгоритми та програми.

2. Алгоритми повторення.

9 класи

1. Виконання колективного навчального проєкту.

Економіка

10 клас

1. Ринкова інфраструктура.

Англійська мова

5 класи

1. Рідне місто. Подорож Україною.

6 класи

1. Подорож Україною, Великобританією.

7 класи

1. Відпочинок та дозвілля. Подорож Україною, Великобританією, США.

8 класи

1. Broaden your mind. Публіцистика (Біографії, відгуки).

2. Великобританія та Україна (Географічне положення, клімат, населення).

9 класи

1. Англомовні країни. Україна (Визначні місця, опис пам’яток).

2. Англомовні країни. Україна (Міста Британії, різноманітність традицій).

10 класи

1. Світ живопису.

2. Спорт і дозвілля. Спорт в Україні, Великобританії, США.

Біологія

6 класи

1. Гриби.

7 класи

1. Розмноження та розвиток людини.

9 класи

1. Біологія як основа біотехнології та медицини.

Основи здоров’я

5 класи

1. Безпека в побуті і навколишньому середовищі. Пожежна безпека.

Трудове навчання

5 класи

1. Ниткографія.

2. Основи проектування та технічної обробки деревних матеріалів.

6 класи

1. Основи проектування та технічної обробки тонколистових матеріалів

Історія

6 класи

1. Антична цивілізація.

7 класи

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Середньовічний світ.

Фізика

7 класи

1. Момент сили. Умови рівноваги важеля.

2. Прості механізми. Коефіцієнт корисної дії механізмів.

Географія

6 класи

1. Природні комплекси.

2. Кількість і розміщення населення Землі.

3. Держави світу.

8 класи

1. Демографічні процеси.

2. Розселення.

3. Зайнятість населення в світі й Україні.

Додатки до навчального плану

Таблиця 1

1-3 класи

Типовий навчальний план для 1-3 класів початкової школи

Накази Міністерства освіти і науки України

№ 1272 від 08.10.2019, № 1273 від 08.10.2019

Назва освітньої галузі (предмета) Класи Кількість годин на тиждень
1 кл. 2 кл. 3 кл. 4 кл. Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна (українська мова і літературне читання) 7 7 7 21
Іншомовна (англійська мова) 2 3 3 8
Математична (математика) 4 4 5 13
Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ», інформатика) 3 3 3 9
Технологічна (дизайн і технології) 1 2 1 4
Інформатична - - 1 1
Мистецька (образотворче мистецтво, музичне мистецтво) 1 1 1 1 1 1 3 3
Фізкультурна (фізкультура)* 3 3 3 9
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 3
Загальнорічна кількість навчальних годин 805 875 910 2590
Гранично допустиме тижневе навантаження учня 20 22 23 65

Таблиця 2

4 класи

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Наказ Міністерства освіти і науки України

№ 407 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 7
Іноземна мова 2
Математика Математика 4
Природознавство Природознавство 2
Суспільствознавство Я у світі 1
Мистецтво Музичне мистецтво, образотворче мистецтво 1
1
Технології Трудове навчання 1
Інформатика 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров'я 1
Фізична культура 3
Усього 21+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 2
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26

Таблиця 3

5-9 класи

з навчанням українською мовою

Наказ Міністерства освіти і науки України

№ 405 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5 6 7 8 9
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Іноземна мова 3 3 3 3 3
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика Математика 4 4 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом 23,5+3 26,5+3 28+3 28,5+3 30+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 2,5 3 3
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30,5+3 31,5+3 33+3

Таблиця 4

5-9 класи

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Наказ Міністерства освіти і науки України

№ 405 від 20.04.2018

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5 6 7 8 9
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Перша іноземна мова 3 2 2 2 2
Друга іноземна мова 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика Математика 4 4 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом 25,5+3 27,5+3 29+3 29,5+3 30,5+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2,5 3,5 3 3,5 2
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 31+3 32+3 33+3 33+3

Таблиця 5

10-11 класи

(з експериментальними інтегрованими курсами)

Наказ Міністерства освіти і науки України

№ 408 від 20.04.2018

Предмети Кількість годин на тиждень у класах
10 клас 11 клас
Базові предмети 23,5 21,5
Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова 2 2
Історія: Україна і світ (експериментальний інтегрований курс) 3 3
Громадянська освіта 2 0
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3
Природничі науки (експериментальний інтегрований курс) 4 4
Фізична культура 3 3
Захист Вітчизни 1,5 1,5
Профільні предмети і спеціальні курси 9 11
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво) 3 3
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття 2,5 2,5
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33
Усього фінансується 38 38

Таблиця 6

10-11 класи

Наказ Міністерства освіти і науки України

№ 408 від 20.04.2018

Предмети Кількість годин на тиждень у класах
10 11
Базові предмети 27 26
Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова* 2 2
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2 0
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1
Фізика і астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура** 3 3
Захист Вітчизни 1,5 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво) 3 3
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8 9
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38

Таблиця 7

Перелік підручників, що використовуються

у Вишнівському академічному ліцеї «Основа»

Автор Назва Клас Видавництво
Пономарьова К.І. Українська мова. Буквар (1ч) 1 Оріон
Пономарьова К.І. Українська мова. Буквар (2ч) 1 Оріон
Стус Т.В. Хрестоматія 1-2 клас 1 Старий Лев
Листопад Н.П. Математика 1 Оріон
Скворцова Математика 1 Ранок
Мітчел Англійська мова 1 Лінгвіст
Карпюк О.Д. Англійська мова 1 Астон
Гільберг Т.Г. Я досліджую світ (ч 1) 1 Генеза
Гільберг Т.Г. Я досліджую світ (ч 2) 1 Генеза
Масол Л.М. Мистецтво 1 Генеза
Пономарьова К.І. Українська мова - в 2 частинах 2 Оріон
Листопад Н.П. Математика 2 Оріон
Карп’юк О.Д. Англійська мова 2 Астон
Гільберг Т.Г. Я досліджую світ - в 2 частинах 2 Генеза
Масол Л.М. Мистецтво 2 Генеза
Захарійчук М.Д. Українська мова 3 Грамота
Науменко В.О. Літературне читання 3 Генеза
Савченко О.Я. Літературне читання 3 Освіта
Стус Т.В. Хрестоматія 3-4 клас 3 Старий Лев
Рівкінд Ф.М. Математика 3 Освіта
Ломаковська Г.В. Сходинки до інформатики 3 Освіта
Корнієнко М.М. Сходинки до інформатики 3 Ранок
Карп’юк О.Д. Англійська мова 3 Астон
Тагліна О.В. Я у світі 3 Ранок
Гільберг Т.Г. Природознавство 3 Генеза
Арістова Л. Музичне мистецтво 3 Освіта
Калініченко О.В. Образотворче мистецтво 3 Освіта
Трач С.К., Резніченко М.І. Образотворче мистецтво 3 Богдан
Сидоренко В.К. Трудове навчання 3 Сиция
Бех І.Д. Основи здоров'я 3 Алатон
Захарійчук М.Д. Українська мова 4 Грамота
Науменко В. Літературне читання 4 Генеза
Листопад Н.П. Математика 4 Літера ЛТД
Гільберг Т.Г. Природознавство 4 Генеза
Корнієнко М.М. Інформатика 4 Ранок
Карп’юк О.Д. Англійська мова 4 Астон
Несвіт А.М. Англійська мова 4 Генеза
Тагліна О.В. Я у світі 4 Ранок
Беденко М.В. Я у світі 4 Богдан
Арістова Л.С. Музичне мистецтво 4 Освіта
Резніченко М.І. Образотворче мистецтво 4 Богдан
Танько Т.П. Основи здоров'я 4 Алатон
Гнатюк О.В. Основи здоровя 4 Генеза
Глазова О.Я. Українська мова 5 Освіта
Авраменко О.М. Українська література 5 Грамота
Волощук Є.В. Зарубіжна література 5 Генеза
Істер О.С. Математика 5 Генеза
Ривкінд Й. Інформатика 5 Генеза
Власов В.С. Вступ до історії 5 Генеза
Карп’юк О.Д. Англійська мова 5 Астон
Ярошенко О.Г. Природознавство 5 Світоч
Масол Л.М. Музичне мистецтво 5 Сиция
Сидоренко В.К. Трудове навчання для дівчат 5 Сиция
Сидоренко В.К. Трудове навчання для хлопчиків 5 Богдан
Калініченко О.В. Образотворче мистецтво 5 Сиция
Бех І.Д. Основи здоров'я 5 Алатон
Єрмоленко С.Я. Українська мова 6 Грамота
Коваленко Л.Т. Українська література 6 Освіта
Волощук Е.В. Світова література 6 Генеза
Істер О.С. Математика 6 Генеза
Тарасенкова Н.А. Математика 6 Освіта
Морзе Н.В. Інформатика 6 Освіта
Ривкінд Й. Інформатика 6 Генеза
Бандровський О.Г., Власов В.С. Всесвітня історія. Історія України 6 Генеза
Бойко В.М. Географія 6 Генеза
Остапченко Л.І. Біологія 6 Генеза
Карп’юк О.Д. Англійська мова 6 Астон
Клименко Ю. М. Французька мова (2 рік навчання) 6 Методика
Редько В.Г. Іспанська мова. (2 рік навчання) 6 Генеза
Полякова Т.М. Російська мова. (2 рік навчання) 6 Генеза
Кондратова Л.Г. Музичне мистецтво 6 Генеза
Масол Л.М. Музичне мистецтво 6 Сиция
Калініченко О.В. Образотворче мистецтво 6 Сиция
Сидоренко В.К. Трудове навчання (дівчата) 6 Сиция
Сидоренко В.К., Гедзик А.М. Трудове навчання (хлопці) 6 Сиция
Бех І.Д. Основи здоров'я 6 Алатон
Єрмоленко С.Я. Українська мова 7 Грамота
Глазова О.Я. Українська мова 7 Освіта
Коваленко Л.Т. Українська література 7 Освіта
Волощук Є. Зарубіжна література 7 Генеза
Істер О.С. Алгебра 7 Генеза
Істер О.С. Геометрія 7 Генеза
Морзе Н.В. Інформатика 7 Освіта
Ривкінд Й.Я. Інформатика 7 Генеза
Власов В.С. Історія України 7 Генеза
Гісем О.М. Історія України 7 Ранок
Гісем О.М. Всесвітня історія 7 Ранок
Ліхтей І.М. Всесвітня історія 7 Грамота
Соболь В.І. Біологія 7 Абетка
Гільберг Т.Г. Географія 7 Грамота
Баряхтар В.Г., Божинова Ф.Я. Фізика 7 Ранок
Сиротюк В.Д. Фізика 7 Генеза
Савчин М. Хімія 7 Грамота
Карп’юк О.Д. Англійська мова 7 Астон
Несвіт А.М. Англійська мова 7 Генеза
Клименко Ю.М. Французька мова 7 Методика
Редько В. іспанська мова 7 Генеза
Масол Л.М. Музичне мистецтво 7 Сиция
Папіш Л.В. Образотворче мистецтво 7 Грамота
Терещук Б.М. Трудове навчання (хл) 7 Сиция
Мачача Т.С. Трудове навчання (дів) 7 Сиция
Бех І.Д. Основи здоров'я 7 Генеза
Бойченко Т.Є. Основи здоров’я 7 Генеза
Авраменко О.М. Українська мова 8 Грамота
Авраменко О.М. Українська література 8 Грамота
Волощук Є.В. Зарубіжна література 8 Генеза
Істер О.С. Алгебра 8 Генеза
Істер О.С. Геометрія 8 Генеза
Морзе Н.В. Інформатика 8 Генеза
Гупан Н.М. Історія України 8 Фоліо
Гісем О.М. Всесвітня історія 8 Грамота
Соболь В.І. Біологія 8 Генеза
Бойко В.М. Географія 8 Генеза
Баряхтар В.Г., Божинова Ф.Я. Фізика 8 Ранок
Ярошенко О.Г. Хімія 8 Оріон
Карп’юк О.Д. Англійська мова 8 Ранок
Клименко Ю.М. Французька мова 8 Методика
Редько В.Г. Іспанська мова 8 Генеза
Баландіна Н.Ф. Російська мова 8 Генеза
Масол Л.М. Мистецтво 8 Світоч
Гащак О.М. Трудове навчання (хл) 8 Генеза
Мачача Т.С. Трудове навчання 8 Фоліо
Бех І.Д. Основи здоровя 8 Алотон
Авраменко О.М. Українська мова 9 Грамота
Авраменко О.М. Українська лтература 9 Грамота
Волощук Е.В. Зарубіжна література 9 Генеза
Істер О.С. Алгебра 9 Генеза
Істер О.С. Геометрія 9 Генеза
Морзе Н.В. Інформатика 9 Оріон
Пометун О. Історія України 9 Оріон
Гісем О.М. Всесвітня історія 9 Ранок
Філіпенко Т.М. Основи правознавства 9 Генеза
Соболь В.І. Біологія 9 Абетка
Бойко В.М. Географія 9 Сиция
Баряхтар В.Г., Божинова Ф.Я. Фізика 9 Ранок
Ярошенко О.Г. Хімія 9 Освіта
Карп’юк О.Д. Англійська мова 9 Астон
Клименко Ю.М. Французька мова 9 Методика
Редько В.Г. Іспанська мова 9 Генеза
Баландіна Н.Ф. Російська мова 9 Ранок
Масол Л.М. Мистецтво 9 Світоч
Гащак О.М. Трудове навчання 9 Ранок
Мачача Т.С. Трудове навчання 9 Сиция
Бех І.Д. Основи здоров’я 9 Алатон
Авраменко О.М. Українська мова (с) 10 Грамота
Караман С.О. Українська мова (п) 10 Ранок
Авраменко О.М. Українська література (с) 10 Літера
Слоньовська О.В. Українська література (п) 10 Літера
Ніколенко О.М. Зарубіжна література (с) 10 Грамота
Ніколенко О.М. Зарубіжна література (п) 10 Грамота
Істер О.С. Математика (с) 10 Генеза
Істер О.С. Алгебра (п) 10 Генеза
Істер О.С. Геометрія (п) 10 Генеза
Власов В.С. Історія України (с) 10 Грамота
Щупак І.Я. Всесвітня історія (с) 10 Оріон
Бакка Т.В. Громадянська освіта (інт) 10 Оріон
Соболь В.І. Біологія (с) 10 Абетка
Задорожний Біологія і екологія (п) 10 Ранок
Бойко В.М. Географія (с) 10 Перун
Довгань Г.Д. Географія (п) 10 Ранок
Топузов О.М. Географія України 10 Оріон
Крупська Л.П. Економіка 10 Ранок
Баряхтар В.Г., Божинова Ф.Я. Фізика (с) 10 Ранок
Величко Л.П. Хімія (п) 10 Школяр
Ярошенко О.Г. Хімія (с) 10 Оріон
Карп’юк О.Д. Англійська мова (с) 10 Астон
Калініна Л.В. Англійська мова (п) 10 Генеза
Гнатюк М.Р. Захист Вітчизни (х) 10 Генеза
Гудима А.А. Захист вітчизни (д) 10 Астон
Авраменко О.М. Українська мова (с) 11 Грамота
Караман С.О. Українська мова (п) 11 Ранок
Авраменко О.М. Українська література (с) 11 Літера
Слоньовська О.В. Українська література (п) 11 Літера
Волощук Зарубіжна література (с) 11 Генеза
Волощук Зарубіжна література (п) 11 Генеза
Істер О.С. Математика 11 Генеза
Істер О.С. Алгебра 11 Генеза
Істер О.С. Геометрія 11 Генеза
Гісем О.М. Історія України 11 Ранок
Гісем О.М. Всесвітня історія 11 Ранок
Соболь Біологія (с) 11 Абетка
Задорожний Біологія (п) 11 Ранок
Гільберг Географія (с) 11 Генеза
Масляк Географія (п) 11 Ранок
Крупська Економіка 11 Ранок
Баряхтяр Фізика 11 Ранок
Пришляк Астрономія 11 Ранок
Засекіна Фізика і астрономія 11 Оріон
Ярошенко Хімія 11 Грамота
Карпюк Англійська мова (с) 11 Астон
Калініна Англійська мова (п) 11 Генеза
Гнатюк Захист Вітчизни (х) 11 Генеза
Гудима Захист Вітчизни (д) 11 Генеза
Кiлькiсть переглядiв: 0